Розкажу вам про Бансько у серпні. Хоча Бансько є гірсько- лижним курортом, життя закинуло мене туди у серпні.

Що ж, з основного - дуже гарна природа та симпатичне місто. Свіже повітря та гірська річка. І гори, куди не подивись. А ще хмари дивовижної краси. Небо можна розглядати годинами.

Містечко невелике, але мені подобалося гуляти в центрі. Можна відвідати церкву Святої Трійці. Звісно, зайти до механи (корчми) та поїсти страв болгарської кухні.

Але все ж таки головне тут природа. Тому раджу ходити гуляти лісом та милуватися гірською річкою. А ще можна піднятися на підйомнику та відвідати Національний Парк Пірін.

Також влітку можна котатися верхи або взяти на прокат спортивні велосипеди та гоняти на них лісом.

Взагалі подорож до Бансько в мене залишила суперечливі почуття. З одного боку гарне містечко та природа, з іншого - непривітність місцевих. А ще дух радянщини, який особливо був відчутний у Софії, куди ми прилетіли і звідки й почалася наша подорож до Бансько. Можливо в мене залишилося таке враження через те, що потрапила до Болгарії після сонячної Туреччини, де всі були дуже усміхнені та привітні. Але природа тут гарна, як не крути. Тому рекомендую.